Завантажується ...Футбол.
ПФК «Суми» плюс «Смарт ментос» – бути чи не бути футбольному союзу?
Хто ви, тренери?
Чи задумувався хтось із вболівальників над тим – скільки сумських тренерів очолювали нашу команду майстрів (вибачайте за старе поняття, для багатьох це буде більш зрозуміло, ніж аматори/неаматори), скажімо, за останні 10 років після того, як її залишив Валерій Бермудес? Порахувати не важко. У більшості випадків ті, хто опікувався командою, перевагу віддавали іногороднім тренерам в надії отримати швидкий результат. . І що виходило? Будь ласка, свіжий приклад роботи з командою чи в команді Юрія Ярошенка. За 2 роки він її так підготував, що із середняка ліги вона швидко стала аутсайдерм. Лише зміна Регламенту змагань в останній момент торік врятували ПФК „Суми” від пониження в класі. Гравців він міняв, як ті рукавички. Доходило до смішного. Запрошував гравців, які грали у чемпіонатах… Київської і Дніпропетровської областей. Невже на Сумщині не було таких, а й навіть кращих? Бо мав у команді своїх любимчиків (один з них Фарид той Сулейман, який більше часу просиджував на лавці запасних, не виходив на поле). У такий спосіб цей, вибачте, горе-тренер убезпечував себе. Його люди у більшості випадків були ще не готовими грати на такому рівні. Відверто забував Юрій Миколайович про сумських вихованців, їм просто не вистачало місця в команді. Рідко доводилося бачити тренера і на матчах обласної першості, де грає чимало молодих перспективних футболістів вищих на голову за його виконавців. Не полюбляв екс-тренер коли гру команди на прес-конференціях критикували журналісти. Зізнаюся, після кубкового матчу Юрій Миколайович подзвонив і пообіцяв, якщо я буду виступати проти його команди, наб’є … пику.
Незрозуміла кадрова політика призвела до того, що команда не могла показувати стабільно-добротної гри, а відтак – і результатів. Вона стала своєрідною постачальницею очок для суперників. Про створення конкурентно-спроможної команди, яку тренер обіцяв зробити такою за 2-3 роки, годі було після цього мріяти. Це добре, напевне, бачили і господарі команди в особі керівників СНВО, але не наважилися вжити термінових заходів і звільнити тренера. А він, відчувши, що пахне вже смаженим, по-зрадницьки просто втік до Полтави, залишивши команду на виїзді. Вже тоді готував собі нове містечко для продовження кар’єри. Не зрозуміло тільки за які заслуги президент ФК „Полтава” довірився цьому тренеру, який посадив ПФК „Суми” на мілину… Думаю, він швидко зрозуміє, який з Ярошенка тренер.
Коли він залишив Суми, господарі почали в авральному порядку шукати нового наставника за… межами області. А невже, питається, Сумщина бідна на тренерські таланти? Будь ласка!. Василь Єрмак в Охтирці, Олександр Кваша – в Ромнах, які мають вже чималий досвід роботи на такому рівні. Є тренери і в Сумах. Той же Сергій Страшненко-молодший, який кілька разів при черговій зміні наставників виконував обов’язки головного тренера.
Яким було здивування багатьох спеціалістів, коли дізналися, що ПФК „Суми” очолив Павло Кікоть – маловідома особа у дорослому футболу. У розмові він відверто зізнався, що йому ще треба вчитися і вчитися аби стати тренером команди.
І ось знову зміни, за два місяці до початку вирішальної для нашої команди частини чемпіонату України…
Спасибі вам, Олександре Семеновичу!
Мені хотілося, шановні, щоб хтось із вас згадав, під чиїм керівництвом сумська команда за майже 60-річну історію добивалася найвищих результатів. Таких сторінок обмаль. Бо тоді, як і наразі, більше довіряли тренерам-варягам. Навіть приїзд свого часу зіркового футболіста Віктора Серебрянникова!!!), не допоміг команді поліпшити гру і добитися високого результату.
У 1968 році „Спартак” під керівництвом Олександра Сербіна посів 2 місце у групі, через рік її виграв, вийшов до фіналу, де став бронзовим призером і здобув путівку до класу «А». У тій команді грали Михайло Фоменко, Костянтин Зінов”єв, Володимир Бойченко, Аркадій Шульман та інші. Й до цього часу вболівальники згадують теплим словом Олександра Семеновича, який довів – Суми можуть мати хорошу команду!
Через 5 років до чергового успіху команду ( тоді вона мала назву „Фрунзенець”- її утримував машинобудівний завод імені Фрунзе) привів Геннадій Путєвський. За збігом дивних обставин, які створила Федерація футболу Радянського Союзу, наша команда зайняла 4-е місце і в неї в останній момент відібрали путівки на перехідний турнір. Сумчанам не вистачило усього одного м’яча аби обійти „Кривбас”, якому футбольні функціонери подарували тоді 2 технічні очка.
Хто виходив на поле? Сергій Страшненко- старший, Василь Катков, Леонід Сугирій, Віктор Гальчекно та інші.
До активу занесу і „Автомобіліст”, з яким працював Михайло Фоменко.
І „Спартак” під керівництвом Валерія Бермудеса. 8 і 9 місця під їх керівництвом залишаються найкращими наших команд у чемпіонатах України. Але це вже, як кажуть, інша історія. Це вже сторінки з історії незалежного чемпіонату України.
Треба згадати і сенсаційний виступ нашого „Спартака” у розіграші Кубка України сезону 2000-2001. З командою працював Володимир Козиренко. На жаль, він не сумчанин. Тоді сумчани вибили з боротьби вищолігові „Динамо” і „Таврію”, але спіткнулися у чвертьфіналі на ЦСКА, який тренував Михайло Фоменко.
Справи давно минулих днів. І все ж..
Про гру, виконавців і порожні трибуни „Ювілейного”.
За останні 20 років команда не від хорошого фінансового життя кілька разів змінювала свої назви („Автомобіліст”,, „СБТС”, „Агротехсервіс”, „Явір-Суми”, „Спартак”, „Спартак-Горобина”, „Суми”). Через фінанси кілька років тому ми ледве знову її не втратили. Виручило СНВО імені Фрунзе. Пожирувавши рік-другий ( не показуючи з іногородніми тренерам і гравцями добротного результату), все стало знову на свої місця. Справа навіть не в грошах, які отримували футболісти і тренери. Ще ніколи вони не були патріотами. Для них головне (вибачайте за слово) набити свої кишені. А гра і результат – то все другорядним. Не забуваймо про договірні матчі, ставки в букмекерських конторах, здача окремими гравцями матчів – все це на совісті тренерів і окремих гравців. Це добре відчувають і вболівальники. Ще 3 роки одна з найвідвідуваніших команд першої ліги наразі збирає на „Ювілейному” по 1-2 тисячі осіб. Ось вам рівень і професіоналізму пана Ярошенка, кваліфікації його гравців, які розлетілися, иов птахи, хто куди. Зіграти раз на тиждень, 4 рази на місцяь і 30-34 матчі за сезон – для молодих виконавців наразі – це вже важко. Ось яке наразі покоління гравців на футбольній арені!
Я згадую часи, коли команди за сезон проводили по 50 матчів, граючи через кожні 3-4 дні. А хіба можна зрівняти рівень, скажімо, нашої Перм”єр-ліги і другої чемпіонату СРСР. Чимало з гравців тих часів наразі ще виходять на футбольне поле, граючи у чемпіонаті Сум серед команд ветеранів. Майстерність вони не втратили з роками. Ось молоді з кого треба вчитися!!!
Прикро, що в офсайді перебувають вихованці ФЦ „Барса” . Тут є чимало перспективних хлопців, яких треба не боятися запрошувати до команди, довіряти місце в основі. Тоді, питається, для кого і для чого наша „Барса” готує зміну??? Вже на підході „Барса-U19” , яка успішно виступає у першій лізі чемпіонату України. Яке майбутнє у цих юнаків, де будуть вони продовжувати свою кар’єру? Розраховувати їм на місце у ПФК „Суми” буде практично не можливо, адже у команди відбулися кардинальні зміни. На першому місці – результат.
Чи врятують китайці ПФК „Суми”?
Після завершення осінньої частини чемпіонату України 2016-2017 перед першоліговим ПФК „Суми” постало гамлетівське „Бути чи не бути?” і чи є у нього майбутнє.. Так склалася ситуація, що СНВО не в спромозі було надалі вже у повному обсязі фінансувати команду. Потрібен був інвестор, який би підтримав їй завершити весняну частину чемпіонату. На горизонті з’явилася несподівано китайська будівельна компанія „Смарт ментос”. За кілька місяців було досягнуто певних домовленостей. Результатом перемовин стало підписання Угоди про фінансування і розвиток ПФК „Суми” між компанією, СНВО і облдержадміністрацією з можливим подальшим викупом команди. Вона буде чинною до завершення чемпіонату.
Великі надії на цей проект покладає обласна влада. За словами голови ОДА Миколи Клочка, завдяки китайським інвестиціям ПФК „Суми” отримає „друге дихання”. А голова облради Володимир Токар зізнався, що він був приємно здивований приходом на Сумщину китайської компанії, яка готова вкладати гроші у розвиток обласного футболу.
Гендиректор СНВО Олексій Цимбал метою співпраці вважає створення перспективної, економічно окупної структури. Підприємство буде в долі, забезпечуватиме команду проживання і харчуванням, надаватиме транспорт поля для тренувань.
– Ми маємо спільно працювати над розвитком ПФК „Суми”,- зазначив президент компанії „Смарт ментос” Луї Фулчин. – Завдання на сезон – завершити його на нижче 6-го иісця. Лише після досягнення такого результату, ми можемо сказати, що наша робота була ефективною.
Ось тут постає логічне питання – що буде, коли пройде півроку і команда не досягне озвученого результату? На це запитання китайські інвестори внятної відповіді не дали. Ми знову зможемо опинитися біля розбитого корита. Невже китайці прийшли сюди працювати і вкладати гроші за спасибі, не просячи нічого взамін? Мало в це віриться. Не виключаю, що вони хочуть поставити ПФК „Суми” на букмекерські контори і на порожньому місці відбивати кругленькі суми. Після зборів у Туреччині це стане більш-менш зрозуміло. . Хотілося б помилитися… Додам: наша команда висить на гачку в одному з комітетів ФФУ.
Проте з виїздом до турецького берега у новоспеченого керівництва команди виникли проблеми. Він затримується на невизначений час. Схоже, приїхали….
Наразі команда 13-а очками поступається 6-у місцю. Відіграти таку різницю буде дуже важко. Важко й підрахувати, скільки очок треба набрати у 14 заключних матчах, щоб у разі не виконання поставленого завдання інвестор може припинити подальшу співпрацю. Проте новий головний тренер, відомий у минулому футболіст олімпійський чемпіон Володимир Лютий налаштований оптимістично.
– Мета цього проекту- створення футбольної структури, яка через кілька років себе окупить. За півроку ми повинні показати результат, люди повинні побачити результати нашої роботи. Хотілося б рухатися у позитивному напрямку. Коли всі візьмуться за справу, ми зможемо створити добротну команду, яка матиме позитивний результат.
Асистентами головного тренера працюватимуть – не менш відомий Сергій Краковський (відповідатиме за підготовку воротарів) і Юрій Куліш, за плечима якого команди України, Білорусії, Росії і Молдови. Керуватиме роботою клубу Ільгар Набієв. Свого часу він грав у колективах Молдови і Туреччини, захищав кольори збірної Киргизстану. .
А якої думки про таку ситуацію і чи сприятиме це для досягнення командою позитивного результату президент Федерації футболу Сумщини Андрій Прохорович?
– Можливо, результату не буде і досягнуто, все може бути. Інвестори скажуть, нічого не виходить, будемо вкладати гроші, скажімо, в біатлон. Ось коли побачимо список гравці, з якими будуть підписані контракти, тоді можемо зрозуміти, чи буде результат.
Наразі триває підбір нових виконавців, серед яких будуть і вихованці місцевого футболу. У товариських матчах тренери перевіряють готовність футболістів і визначаться зі складом. Команда зіграла 4 поєдинки. Перемога, 2 нічиї і поразка – такий їх підсумок.
Часу до початку чемпіонату залишається вже небагато, а тому тренерам і гравцям доведеться працювати у посиленому режимі, аби добре підготуватися до весняних вирішальних матчів.
Якби не хотілося, щоб наша команда опинилася в офсайді, щоб вона не стала своєрідною іграшкою на час або розмінною монетою в руках нових господарів.
Григорій РЕВА.
