Футбол: інтерв’ю президента ФК «LS GROUP»

Геннадій Дем’яненко: «Моя кар’єра як футболіста – почалася і закінчилася на рівні дворового футболу». Частина перша.

 

Напередодні старту нового футбольного сезону президент ФК «LS GROUP» і заслужений юрист України Геннадій Дем’яненко дав велике інтерв’ю клубному сайту. У першій його частині – розмова про футбольну молодості і особистих симпатіях, місця цього спорту в правоохоронних органах.

– Геннадій Олександрович, за останні рік-півтора Ви стали помітною особистістю в сумському футболі. А пам’ятаєте, як все починалося, звідки любов до цього спорту?

– Як і у всіх, напевно, з дитинства. Моя кар’єра, як футболіста почалася на рівні дворового футболу, на цьому рівні і закінчилося (посміхається, – ред.). Можна жалкувати, що захоплення не розвинулося в більш професійне заняття, однак в той час необхідно було займатися іншими справами.

– Телевізор допоміг прищепити любов до футболу?

– Телевізор … По-справжньому закохуєшся в футбол на стадіоні, особливо, якщо мова йде про великі матчі. У дитинстві такої можливості особливо не було, але коли подорослішав, то вдалося побувати на великих іграх. Відразу ж пригадується зустріч «Динамо» – «Барселона» в 1997 році. Наші виграли 4: 0. Три голи у виконанні Андрія Шевченка. Ось це було видовище, емоції, переживання … Через тиждень після цієї гри я почав службу в прокуратурі. Ось тоді телевізор і прийшов в мою спортивне життя … Збиралися компаніями і дивилися. Одні вболівали за «Динамо», інші за «Шахтар», «Дніпро». Наш харківський «Металіст» в ті часи вилетів в першу лігу.

– Раз публіка така була різношерста, то напевно і суперечки на підсумки матчів відбувалися?

– Та які там суперечки в кінці дев’яностих …

– Розкажіть, дуже цікаво, що там було на кону. Пляшка віскі, оплата столу, може?

– Віскі? Тоді ми не знали що це таке (посміхається, – ред.). Забув, що у нас «ходило». Ось – лікер «Амаретто» точно був. І пиво – «Білий ведмідь».

– Ящик, сподіваюся?

– Про ящиках тоді й мови не було. «Білий ведмідь» в жерстяній банці – недешеве задоволення в ті часи! Так що на кону були солідні виграші (сміється, – ред.).

– Згадайте найсерйозніший спортивний спір, в якому Ви брали участь, або він відбувався на Ваших очах.

– Не можу назвати себе азартною людиною, тому подібні суперечки обходили мене стороною. Максимум, чого міг брати участь, так це в «розподілі» виграного призу (сміється, – ред.).

– Але щось було цікаве, щось запам’яталося?

– Зараз асоціація тільки про суперечку на блок сигарет «Rothmans». Запевняю, в ті часи це було дуже дорого. Особливо якщо врахувати, що відбувалося це в студентські роки.

«У деяких фанатів-донеччан були сльози на очах. Але вони все одно пішли підтримувати «Динамо»

– Зараз, судячи з Ваших публікацій в соцмережах, Ви часто відвідуєте різні спортивні події. Сьогодні вже згадували про матч «Динамо» з «Барселоною». А які свіжі події запам’яталися?

– Якщо перефразувати вислів героя відомого шпигунського серіалу: «Краще запам’ятовується останнє». Нещодавно побував з друзями на грі Ліги Європи між «Динамо» і «Олімпіакосом». Перед грою по ТБ дивилися матч німецького «Айнтрахта» з «Шахтарем», поїхали на стадіон вже при рахунку 3: 1. І у деяких фанів донеччан були сльози на очах. Але все ж, ми разом пішли на «Олімпійський» і дружно підтримували киян. Ось такий він футбол. І в горі, і в радості.

Свіжі спогади про контрольний матч в Туреччині нашого «Альянсу» (чемпіон Сумщини ФК «Альянс», – ред.) з датським клубом.

– Цікаво, і що ж там так сподобалося?

– Це не прем’єр-ліга, але вразив рівень готовності футболістів обох команд. Наших – технічний, а данців – фізичний. На тлі наших хлопців, у датчан гравці виглядали просто велетнями. Справжні вікінги.

– Як вдавалося, враховуючи специфіку Вашої роботи, поєднувати футбол, службові обов’язки та особисте життя?

– Варто визнати – вільного часу під час служби в прокуратурі практично не було. Іноді працювали цілодобово. Але в прокуратурі історично склалася симпатія до футболу. При всіх генеральних (Генеральний прокурор України, – ред.) проводиться внутрішньовідомчий футбольний чемпіонат. Завжди була підтримка, як керівництва, так і прокурорів. І це дуже круто. В адвокатуру явною спрямованості на великий футбол немає, але які результати! У минулому році наша адвокатська збірна стала чемпіоном світу з футболу серед адвокатів Mundiavocat2018. Це дуже високий рівень. Адвокатські турніри з футзалу та міні-футболу – це взагалі «вищий пілотаж».

– Наскільки я розумію, спочатку в українському футболі Ви вболівали за «Динамо»?

– У дев’яностих це було загальним явищем, тоді за «Динамо» вболівали всі. Я родом з-під Харкова, і коли «Металіст» Ярославського почав «рости», то це було вкрай приємно. Наша «харківська діаспора» дуже активно підтримувала команду.

– Це вже «перевзування» !?

– По-різному можна це називати, що соромитися і придумувати слова. Приємно було дивитися на потужну гру «Металіста». Деякі називали такий вибір «попсою». Але вихідцям Харківського регіону завжди хотілося бачити наш суперклуб на рівні «Динамо» і «Шахтаря». Природно, в єврокубках підтримую всі українські команди, а ось в національних турнірах – у кожного свої переваги. Наприклад – «Шахтар». «Гірники» переживають не найкращі часи, самі розумієте, тільки втрата «Донбас Арени» чого значить. Упевнений, що це тимчасове явище.

– А за кого все ж більшість?

– Напевно, за «Динамо». Київський осередок самий величезний, та й історично так склалося. Треба враховувати, як вболівають в регіонах, де немає великого футболу. Одна справа, коли сумські за «Динамо», інше – кияни, свої, місцеві.

– Чи не здається Вам, що це пов’язано з тим, що в Сумах, як і в багатьох інших регіональних центрах, просто немає суперклубів?

– Звичайно, цей фактор також відіграє свою роль. Просто тут важлива не тільки психологічна, а й локальна прив’язка клубу до конкретного міста. У Києві з цим склалося все дуже добре. А ось Суми…

У другій частині інтерв’ю з президентом ФК «LS GROUP» Геннадієм Дем’яненком – про реалії сумського футболу і його функціонерів, ставлення до цього спорту влади, «Ювілейному», планах клубу на сезон і парочка цікавих внутрішніх «секретів» з життя клубу.