Завантажується ...Футбол.
Відкритий лист Г.Реви.
Публікуємо відкритий лист відомого сумського спортивного журналіст Григорія Миколайовича Реви до головного тренера ПФК «Суми» Юрія Миколайовича Ярошенка.
Чи потрібна Сумам така команда і такий „професіональний” тренер у ній???
Після одного домашнього матчу мені зателефонував головний тренер ПФК „Суми” Юрій Ярошенко і видав такий потік слів (зрозуміло яких), що мені стало не по собі. Йому не сподобалося, що у розмові (до речі, не з ним), мовляв, образив, як він вважає, футболістів, назвавши їх інвалідами.. Подивіться, будь ласка, шановний тренере, у словниках значення цього слова і можливо тоді зрозумієте, що я вкладав у нього. По-перше, я не очікував, що почую слова від керівника , вихователя молодих людей. По-друге, чому Юрій Миколайович боїться (чи не любить), коли вам заперечують, мають свою думку, своє бачення і т. д. Вам би краще вчити своїх підопічних опановувати уроки великого футболу, бо щось вони їх довго засвоюють, а не займатися розбірками із журналістами. Тож що стало приводом для розмови і дзвінка від головного керманича сумчан? Після матчу у Полтаві Юрій Ярошенко сказав, що окрім СМНВО команду місцева влада не підтримує і у місті у неї дуже багато недоброзичливців. На запитання – хто до таких належить, тренер не дав конкретної відповіді, сказавши, що їх багато. А коли після одного з матчів, в якому сумчани зазнали поразки, я передав йому запитання шанованого ветерана сумського футбол (він свого часу грав у місцевій команді майстрів) – що нам такий футбол не потрібний, Ярошенко сказав – на такі запитання через когось він не відповідає і чому сам ветеран не прийшов і не запитав? Бо слова ветерана були , як кажуть, у „десятку”. Бо гри у Вашої команди, яку ви ліпите вже третій рік, і результату вашої плідної роботи не видно!! Вам відверто не соромно , що на „Ювілейному” збирається усього по 1-2 тисячі вболівальників. Ось так вони люблять Вашу команду, віддячують за вашу гру. А ще кілька років тому наш стадіон був найвідвідуванішою ареною – за сезон більше 120 тисяч збирав осіб. Подумайте. У сезоні 2010-11 на матчі в Сумах з „Бастіоном” було 7500 глядачів, у 2011-12 зі „Скалою” – 8850, у 2012-13 з „Реал-Фармом”- 11200. А 8 червня 2003 року за матчем „Спартак” –„Нафтовик” спостерігало 29300. Гра Вашої команди збере таку кількості вболівальників? Тренер скаржиться, що влада не підтримує команду фінансово. ПФК „Суми” – професіональний, приватний клуб. Яке відношення має до цієї структури влада? Чому взяті, приміром, з громадян податки повинні працювати на приватника і підтримувати професіоналів? Коли свого часу у клубі і команді отримували хороші гроші, тоді всіх це влаштовувало. А коли ситуація складається сутужно – почали подавати голос, мало що роблячи самі для поліпшення ситуації. Мовляв, рятуйте нас! На сьогодні футбол – це не лише хороший заробіток, а й хороший спосіб для відмивання грошей через трансфери, запрошень «своїх» гравців . Грайте добре – і вболівальники будуть ходити, вас підтримувати, отримуючи задоволення від вашої гри. А чи потрібно це іногороднім, які наче перекотиполе бігають з команди в команду? І коли вас запитав – який бюджет клубу, скільки гравці отримують, Ви відповіли, що не знаєте. А на запитання – яка у вас ставка, Ви промовчали. Як далі з Вами говорити? Тож чому тоді влада повинна підтримувати команду, коли робота клубу не прозора, все тримається в секреті. Рано чи пізно про Ваші таємниці ми дізнаємося. А чи звітували Ваші гравці про свою роботу перед робітниками підприємства? Чи знають футболісти, що робітники купують квитки, щоб вас підтримувати на стадіоні. Мені цікаво, що робить керівництво клубу по залученню вболівальників на стадіон? Запитання риторичне. На мою думку, у клубі працюють не ті люди, які живуть футболм. Це ми вже проходили. Згадайте „Спартак”, який мучився роками, а потім канув в Лету. Дякуючи Богові, що Ю. Чмирь зберіг команду, знайшовши інвестора. А нинішнє керівники її втрачають . Думайте, панове, думайте! Гри, як такої, у команди немає. Ви, мабуть, Юрію Миколайовичу, забули, які завдання озвучували, коли стали біля керма команди. Нагадаю. Ви тоді сказали, що на створення добротної команди потрібно 3-4 роки. Часу вже минуло вдосталь і що ми бачимо? Надій, що ви таку команду створите уже немає. Яке і торік, команда починає борсатися на дні турнірної таблиці і надій, що їй вдасться втриматися у першій лізі дуже мало. Фіаско у Маріуполі від „Іллічівця” з рахунокм 1:5 – приклад тому. Вам, Юрію Миколайовичу, не вистачає досвіду роботи на професіональному рівні. Ви, як той Андрій Шевченко у збірній. Не кожен хороший футболіст (а Ви таким були) стає хорошим тренером, своєрідним Лобановським. Ви – хороший теоретик. Нам, журналістам, Ви любите вправно розбирати матчі, хто куди побіг чи не добіг, як Ваня повинен діяти в тому чи іншому епізоді і т д. Але повірте, мені, як і вболівальникам, це не цікаво. Нам хочеться споглядати хорошу гру, а не біганину у більшості випадків вперед-назад? Цікаво Ви оцінюєте гру своїх підопічних. Якщо виграєте, як приміром, було у Кіровограді, то завдання виконали на 110 %, коли програєте, то про відсотки мовчите, знаходячи інші аргументи, мовляв, гравці молоді, не зіграні і т.д і т.т. Веду до того, що мені, як і багатьом, не зрозуміла Ваша кадрова політика. Скільки вже можна вішати нам локшину на вуха? Кожного півроку проводите ротацію складу – 6-7 гравців йде з команди, десь таку кількість берете. Переважно іногородніх, своїх вихованців, які ніде не можуть прописатися і наразі гріють лавки в інших командах. Згадайте, скільки часу ми вели розмови з Вами щодо доцільності перебування в команді Сулеймана. Які ви йому виписували аванси, що це – майбутня зірка. У Сумах вона не заграла, не спалахнула, шукає свого птаха удачі в іншій команді. Для чого було запрошувати гравців, скажімо, з чемпіонатів Дніпропетровської і Київської областей, коли таких можна легко знайти в чемпіонаті Сумщини. А згадайте розмови щодо Петровича? За Вашими словами, він був готовим у будь-який момент вийти на поле. Однак у більшості випадків сидів на „банці”. Де він зараз? Ви відверто не хотіли бачите вихованців сумського футболу у складі вашої команди. Вас рідко можна було побачити на матчах чемпіонату області. Ви, як я переконався, добре знаєте наші команди, наш футбол. Вам це просто не цікаво, у вас у резерві є завжди свої вихованці. А рівень деяких команд значно вищий, від Вашої. Згадайте, як познущався над вами „Агробізнес” у товариських матчах! Скільки перспективних футболістів випустила „Барса”. Їх би у хороші руки і через рік-другий дивись матимемо результат. Ви тримаєте їх , як кажуть, на олівці. Тренери інших команд не бояться залучати свою молодь, довіряти їй ( „Черкаське Дніпро”, „Іллічівець”). А ви відверто не хочете їх помічати. Згоден, для їх підготовки потрібен час, а ви турбуєтеся про результат, якого не було і, впевнений, не буде. А чого Ви зі своєю кадровою політикою, стратегією і тактикою добилися минулого сезону – ми побачили Догралися до того, що ледве не вилетіли з ліги. Врятувала відміна перехідних матчів. І вже на цей сезон Ви окреслили завдання – не більше, не менше – зберегти команду. Про високі місця і вихід до Прем”єр-ліги мова вже не йде. Тож що – чекати повторення минулого сезону, якщо не гірше? А чи рахують у клубі у скільки обходиться утримання іногородніх футболістів? Годувати по кілька разів на день, плюс проживання. Сума, впевнений, виходить кругленька. А якби були свої, сумські, то можна було жити економніше. Другий рік Ви говорите, що команда ваша молода, що ви її створюєте. Але 23-24 роки, вибачайте, для першої ліги – це вже зрілість, треба вже грати на пристойному рівні, а не вчити грати. У 20 років хлопці вже виступають у командах Прем’єр-ліги. Ви що готуєте нового Гусєва, Рибалку, Шиндера? Вашим до них ще далеко. Скільки нам часу чекати вашої команди і коли вона нарешті заграє? А скільки, скажімо, за матч можна побачите вправно розіграних комбінацій, не стандартно розіграних стандартів у виконанні ваших гравців? А скільки разів після розіграшу штрафних м’яч потрапляв, скажімо, хоча у ствір воріт? Невже так важко раз на тиждень хлопцям викластися на полі, порадувати вболівальників красивою грою? А якби вона була, то, впевнений, на трибунах „Ювілейного” було б значно більше людей. Ви не любите, коли Вам суперечать. Чому ви не взяли до Полтави футболіста, який поцікавився Вашим вибором? Це по-педагогічному, по-професіональному ви вчинили? Пам’ятаєте, як після останнього матчу минулого сезону Ви обіцяли провести підсумкову прес-конференцію для журналістів. Для одного сайту Ви інтерв’ю дали відразу, а сумських журналістів відверто «бортонули», бо боялися гострих запитань. Підбили підсумки минулого сезону за кілька днів до початку нового. За кого Ви вважаєте журналістів? І скільки було їх на тій прес-конференції? Аж троє, і в рази більше „запрошених” вболівальників з числа працівників підприємства. А чому матчі у Полтаві і домашній кубковий з „Іллічівцем” викликали великий потяг у букмекерів, коли сума ставок на три підсумки з маріупольцями склала 90 тисяч доларів? Це наводить на серйозні роздуми…. Почитайте статтю „Кубковий матч в Сумах: аномальная активность на ставках” на „Спортарені”. Ось такі, шановний Юрію Миколайвичу, реалії Вашої роботи. Так за що мені бити морду, як ви сказали? Ви не полюбляєте тих журналістів – в цьому я вже переконався – які ставлять Вам незручні запитання, сперечаються з Вами, доводять щось Вам і т.д. Ваш дзвінок в цьому мене зайвий раз переконав. Ви говорите, що ми не любимо свою команду. Ми любимо красивий футбол. А його Ваша команда, на жаль, не демонструє На завершення я хотів би нагадаю вам, шановний Юрію Миколайовичу, рядки з відомої байки Крилова: «А ви, друзья, как не садитесь, Ви в музиканти не годитесь!!!»
З повагою Григорій Рева.
Р.S.: Скільки можна вже програвати? Чи потрібна Сумам така команда і такий „професіональний” тренер в ній”
